ХРОМ (CR)
Дієтична добавка вітамінно-мінеральна

Вміст 1 флакона, 100 мл: Вітамін С – 600,0 мг; хром (у формі цитрату) – 150 мкг; срібло (у формі цитрату) – 150 мкг; кислота лимонна – 20 мг; вода очищена – до 100 см³.

Застосування:
Дієтичну добавку з цитратом хрому приймати внутрішньо шляхом додавання у воду, соки, чай. Додавати безпосередньо перед вживанням в індивідуальний посуд. Найкраще застосовувати з питною водою — дорослим розчинити 5 мл (1 чайну ложку) добавки у 100 мл рідини. Вживати під час їжі двічі на добу. Тривалість прийому — 3–4 тижні. У подальшому термін застосування узгоджується з лікарем.

Вода, що використовується для прийому добавки з цитратом хрому, повинна відповідати стандарту на питну воду (категорично не можна використовувати хлоровану воду).

Протипоказання:
Дітям, вагітним жінкам, жінкам у період лактації, при індивідуальній чутливості до компонентів.

Умови зберігання:
Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 0 до 25 °С та відносній вологості повітря не більше 85%.

Термін придатності: 24 місяці з дати виготовлення.

Не містить: генетично модифікованих компонентів, штучних барвників і консервантів.

Не є лікарським засобом.

ХРОМ (Cr)

Природним джерелом хрому для людини є рослини. Він міститься в багатьох овочах, ягодах і фруктах, у деяких лікарських рослинах (сухоцвіт болотяний, гінкго білоба, меліса), а також у рибі, креветках, крабах, печінці, курячих яйцях, пивних дріжджах і чорному перці.

В організмі людини міститься близько 6 мг хрому. Один із біологічних ефектів хрому пов’язаний з його впливом на так званий фактор толерантності до глюкози, активність якого знижується при дефіциті цього елемента та відновлюється після його додавання. Синдром порушення толерантності до глюкози супроводжує цукровий діабет і проявляється у вигляді гіперглікемії та глюкозурії на тлі дефіциту хрому. Спостерігається зниження поглинання глюкози кришталиком ока, утилізації глюкози для ліпогенезу, підвищення утворення СО₂ і зниження синтезу глікогену з глюкози. Усі ці порушення компенсуються введенням хрому й інсуліну. Існують дані, що свідчать про те, що хром підсилює дію інсуліну в периферичних клітинах.

Хром здатний впливати на гомеостаз сироваткового холестеролу та запобігати його зростанню з віком. При дефіциті хрому в тварин порушується здатність включення амінокислот гліцину, серину, метіоніну та α-аміноізомасляної кислоти в серцевий м’яз. На засвоєння інших амінокислот хром не впливає.

Під час вагітності спостерігається суттєве зниження концентрації хрому у волоссі та сечі. Його рівень також знижений у недоношених дітей та при затримці розвитку. Зниження вмісту хрому та підвищене його виведення із сечею зафіксовано при інтенсивних фізичних навантаженнях у спортсменів.

В організм сполуки хрому надходять з їжею, водою й повітрям. Всмоктування відбувається переважно в тонкому кишечнику, при цьому не засвоєний хром виводиться з калом. У тканинах органів вміст хрому в десятки разів вищий, ніж у крові. Найбільше його міститься в печінці (0,2 мкг/кг) і нирках (0,6 мкг/кг), кишечнику, щитоподібній залозі, хрящовій і кістковій тканинах, у легенях (у разі надходження сполук хрому з повітрям). Засвоєний хром виводиться переважно нирками (80%) і меншою мірою через легені, шкіру та кишечник (близько 19%).

Потреба організму людини в цьому біоелементі становить 50–200 мкг/добу. Біодоступність хрому з неорганічних сполук у шлунково-кишковому тракті низька — лише 0,5—1%, однак вона зростає до 20—25% при надходженні його у формі комплексних сполук (піколінати, аспарагінати). Шестивалентний хром засвоюється у 3–5 разів краще, ніж тривалентний. У легенях осідає до 70% хрому, що надійшов.

Вважається, що оптимальна інтенсивність надходження хрому в організм — 50–200 мкг/добу. Дефіцит може розвинутися при надходженні менше 20 мкг/добу. Поріг токсичності хрому становить 5 мг/добу.

Хром — життєво важливий мікроелемент, який є постійною складовою клітин усіх органів і тканин.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ХРОМУ В ОРГАНІЗМІ:

• бере участь у регуляції синтезу жирів та обміну вуглеводів, сприяє перетворенню надлишкової кількості вуглеводів у жири;

• входить до складу низькомолекулярного органічного комплексу — фактора толерантності до глюкози, що забезпечує підтримання її нормального рівня в крові;

• разом з інсуліном діє як регулятор рівня цукру в крові, забезпечує нормальну активність інсуліну;

• сприяє структурній цілісності молекул нуклеїнових кислот;

• бере участь у регуляції роботи серцевого м’яза та функціонуванні кровоносних судин;

• сприяє виведенню з організму токсинів, солей важких металів, радіонуклідів.

Корекція дефіциту й надлишку хрому в організмі

Як дефіцит, так і надлишок хрому можуть призвести до суттєвих порушень здоров’я людини. При недостатньому надходженні хрому необхідно збільшити в раціоні кількість продуктів, багатих на нього. До таких належать: буряк, редис, картопля, капуста, томати, вишня, яблука, сливи, виноград, чорниця, яловича печінка, риба та яйця.