|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
Парафін П-2, для аплікацій Парафін — продукт перегонки нафти, що є сумішшю високомолекулярних вуглеводнів, тверда біла напівпрозора маса, схожа на віск, без запаху і смаку, з нейтральною реакцією. Парафін має високу теплоємність і низьку теплопровідність, що дозволяє використовувати його в лікувальних цілях для аплікацій (повністю зневодненого), нагрітого до високої температури (50–70 oC), не спричиняючи опіків. Фізіологічна дія парафіну полягає в тепловому впливі на організм. Розплавлений парафін при нанесенні на шкіру швидко застигає, утворюючи плівку, що захищає шкіру від впливу високої температури верхніх шарів парафіну. Під час застигання парафін виділяє тепло, і шкіра під парафіном тривалий час перебуває під впливом високої температури. |
Показання до парафінотерапії:
- Травматичні ураження органів дихання, пошкодження периферичної нервової системи;
- Захворювання суглобів різної етіології, а також м'язів, сухожиль, зв'язок;
- Захворювання периферичної нервової системи: неврит, радикуліт, фуникуліт;
- Залишкові явища після пневмонії та плевриту (особливо в дитячій практиці);
- Гастрит, перигастрит, перидуоденіт, коліт, периколіт, гепатити, перигепатит, холецистит, перихолецистит, післяопераційні інфільтрати, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, прокрит, парапроктит;
- Залишкові явища флебіту і тромбофлебіту;
- Запальні захворювання жіночих і чоловічих статевих органів у не гострій стадії: запалення придатків матки, періаднексит, орхіт, епідидиміт, трихомонадний кольпіт;
- Захворювання шкіри: деякі види сухої екземи, червоний плоский лишай, різні сверблячі висипання;
- Захворювання вуха, горла, носа, підгострі та хронічні захворювання придаткових пазух носа, фарингіт, ларингіт тощо;
- Захворювання очниці, головним чином рубцеві зміни після травматичних пошкоджень очей;
- Рубцеві зміни шкіри після термічних та хімічних опіків.
Широко застосовується парафін також у косметологічній практиці у вигляді масок на обличчя. Він добре очищає шкіру, робить її гладкою, покращує її живлення, сприяє усуненню її дефектів (шрами, зморшки тощо).
Способи застосування парафіну:
Нашарування: розплавлений парафін наносять плоским пензлем на поверхню шкіри шаром 1–2 см. Потім цю ділянку шкіри покривають вощеним папером і укутують ватою або ковдрою. Температура такої аплікації — близько 50 oC.
Парафінова ванна: потрібну ділянку тіла обмазують парафіном температури 50–55 oC і занурюють у дерев’яну ванночку, наповнену розплавленим парафіном температури 60–65 oC.
Серветково-аплікаційна методика: на шкіру наносять 1–2 шари парафіну, потім накладають марлеву серветку з 8–10 шарів, змочену в парафіні температури 65–70 oC, серветку покривають клейонкою, ковдрою або ватою.
Кюветно-аплікаційна методика: Розплавлений парафін розливають у кювети шаром товщиною 2–3 см. Застиглий, але ще м’який парафін виймають з кювети разом із підкладеною під нього клейонкою, накладають на ділянку тіла, що підлягає впливу, покривають ковдрою.
Тривалість процедури — 30–60 хв., процедури щоденні або через день. Курс лікування становить 12–20 процедур. Після процедури обов’язковий відпочинок 30–40 хвилин.
Парафін можна використовувати повторно після стерилізації. Для цього його нагрівають до 120 oC протягом 10–15 хв. Для відновлення пластичних властивостей парафіну до нього щоразу слід додавати 10–15% свіжого парафіну.
Протипоказання: при пухлинах, схильності до кровотеч, туберкульозі, гіпертонічній хворобі 2 і 3 стаді